🧯 110 квартир за два роки: родина Комарницьких могла відмити 440 мільйонів через київську нерухомість

🧯 110 квартир за два роки: родина Комарницьких могла відмити 440 мільйонів через київську нерухомість

Журналісти викрили ймовірну схему відмивання коштів, до якої причетні колишній депутат Київради Денис Комарницький та його дружина Ірина. За даними реєстрів, лише у 2016–2018 роках подружжя встигло купити та перепродати щонайменше 110 квартир у Києві, заробивши на цьому понад 440 мільйонів гривень.

Як з’ясувалося, житло продавалося майже одразу після купівлі — протягом кількох днів або тижнів. Фактичного проживання чи ремонту у квартирах не було. Частина угод оформлювалась на пов’язані фірми або підставних осіб.

«Це бізнес. Без коментарів», — коротко відповіла журналістам Ірина Комарницька.

Усе це має ознаки системного ландромату: спочатку купівля квартири за готівку, потім перепродаж з банківським переказом — і ось уже сумнівне походження грошей легалізовано.

За інформацією з відкритих джерел, Комарницький не мав офіційних доходів, які б дозволяли вести подібну активність. Натомість його пов’язують із неформальним контролем над розподілом бюджетних коштів у столиці, зокрема у сфері будівництва та благоустрою.

У схемі фігурує обмежене коло одних і тих самих нотаріусів, а також знайомі забудовники, що може свідчити про змову або попередню домовленість.

Експерти з фінансового моніторингу вказують: така кількість операцій за короткий проміжок часу без уваги з боку ДПС чи НАБУ — ознака тотальної бездіяльності або прикриття з боку силовиків.

На момент публікації правоохоронні органи не коментували цю інформацію. Якщо вона підтвердиться, Комарницькі можуть стати фігурантами справи про легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом (ст. 209 ККУ).

⚖️ Судова війна за ТОВ «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ»: спадкоємці намагаються заблокувати відчуження активів до вирішальної дати

Навколо одного з відомих аграрних підприємств України, - ТОВ «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ», розгортається резонансний корпоративний конфлікт.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.