Пам'ятку архітектури на Бессарабці повернули Києву після двох судових раундів

Пам'ятку архітектури на Бессарабці повернули Києву після двох судових раундів

Суд витребував у комерційної структури нежитлове приміщення площею майже 124 квадратних метри у будинку-пам'ятці архітектури на вулиці Басейній, 3. Вартість об'єкта - 4 млн грн, повідомляє Київська міська прокуратура.

Схема була класичною: право власності вперше зареєстрували за фізичною особою за підробленими документами, після чого протягом кількох днів двічі перепродали. Печерська окружна прокуратура подала позов - і у 2020-2021 роках суди цивільної юрисдикції його задовольнили.

Але власниця не здалася. Попри рішення суду вона поділила приміщення на частини і передала їх до статутних капіталів створених нею товариств. Прокуратурі довелося йти до Господарського суду вдруге - вже проти приватних юридичних осіб. Цього разу Північний апеляційний господарський суд витребував приміщення і повернув його у комунальну власність.

Будинок на Басейній, 3 споруджено на межі XIX-XX століть за проєктом архітектора Андрія-Фердинанда Краусса - "батька" київського неоренесансу. Будівля має статус пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення.

Викривач НАБУ Олексій Гончар опинився у Вінницькому СІЗО у справі про фіктивне бронювання

Людина, чиї заяви свого часу запускали найгучніші антикорупційні справи країни, сама пішла під варту без права застави за статтею про злочини проти основ національної безпеки, пише Олег Чеславський.

Верховний Суд обмежив право держави називати імена підозрюваних до вироку

Коли правоохоронні органи проводять резонансний брифінг, показують фотографії людини, називають її ім'я та детально описують обставини ймовірного злочину, у суспільстві майже автоматично формується переконання, що винуватість уже встановлена, пише Дарина Старовойтова. Хоча обвинувального вироку суду в цей момент ще немає й близько.

Ігор Ніконов назвав екоактивістів рекетирами, і цю тезу підхопила хвиля дописів

Поки на Теремках пиляли столітні дуби, у фейсбуці розгорнулася синхронна кампанія, учасники якої пояснювали киянам, що справжня загроза країні це не вирубка, а люди, які стоять перед пилкою. Аргумент у всіх один і той самий: активісти заважають відбудові, відлякують інвестиції і взагалі занадто добре живуть під захистом ЗСУ. Тим часом ділянка, довкола якої все відбувається, ще у 2019 році отримала статус парку відпочинку окремим рішенням Київради, пише Богдан Гдаль.