Працівник "Київавтошляхмосту" отримав підозру за підписання актів про ремонт Південного мосту, якого ніхто не робив

Працівник "Київавтошляхмосту" отримав підозру за підписання актів про ремонт Південного мосту, якого ніхто не робив

Поліція Києва спільно з оперативниками СБУ та під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури повідомила про підозру службовцю комунального підприємства "Київавтошляхміст", пише ГУНП в м. Києві.

У 2024 році підприємство оголосило тендер на протиаварійний ремонт Південного мосту. Підрядник виграв конкурс, уклав договір - і, судячи з усього, далі не надто переймався виконанням усього переліченого в ньому. Контроль за роботами був покладений на конкретного працівника "Київавтошляхмосту". Той перевіряти нічого не став, зате підписав акти приймання виконаних будівельних робіт - ніби все в порядку.

В актах значилося виготовлення та монтаж сталевих конструкцій. Слідчі встановили: конструкцій ніхто не виготовляв і не монтував. Експертиза підрахувала суму переплати - понад 2,5 мільйона гривень. Загалом за договором на рахунок підрядника перерахували близько 27,1 млн грн з міського бюджету.

Міст поки стоїть. Без цих конструкцій. Гроші витрачені. Службовцю загрожує до п'яти років позбавлення волі за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу - неналежне виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Питання просте: якщо сталеві конструкції не встановили під час ремонту 2024 року - коли їх врешті встановлять? І скільки разів столичний бюджет заплатить за одну й ту ж роботу, поки міст дочекається того, за що вже заплатив?

⚖️ Судова війна за ТОВ «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ»: спадкоємці намагаються заблокувати відчуження активів до вирішальної дати

Навколо одного з відомих аграрних підприємств України, - ТОВ «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ», розгортається резонансний корпоративний конфлікт.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок

Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати.